У кінці тріасового періоду на арену історії виступила група порівняно великих рослиноїдних  динозаврів, до яких належав і платеозавр, родич зауроподів - найбільших наземних тварин, що коли небудь жили на Землі. До зауроподів відносяться такі гіганти, як диплодок, апатозавр і найбільший з плазунів - брахіозавр. Довжина брахіозавра була майже 25м, а висота - 13м!

     Кістки брахіозавра знайшли у східній Африці (в Танзанії) і в пізньоюрських нашаруваннях у Північній Америці. Повністю відновлений скелет брахіозавра знаходиться у природничо - історичному музеї в Берліні. Із скелета видно, що у цього зауропода були виключно довгі передні кінцівки. Довжина його плечової кістки перевищувала 2м! У більшості інших зауроподів передні кінцівки були коротшими від задніх, тому їх могутній хребет похило опускався до плечей. У брах ... Читати далі »

     Один з найбільш добре відомих і вивчених ящерів є бронтозавр. Подібно живій блукаючій горі бродив цей ящір, що жив у юрський період, по берегах північноамериканських боліт, які були його батьківщиною і які він покидав лише для того, щоб відкласти яйця. Довжина тіла бронтозавра сягала 18 метрів. У нього була маленька голова, довга сильна шия і могутній хвіст. У порівнянні з іншими хребетними, мозкова порожнина бронтозавра була найменшою. На рівні з головним мозком, в області крижових хребців бронтозавра був розвинений другий нервовий центр, який за своїми розмірами набагато перевершував головний мозок. Хребетний стовп бронтозавра складався з могутніх хребців, які, за винятком хвоствих, були порожнисті. Порожнисті хребці при величезних розмірах ящера до відомої міри зменшували вагу кісток, а тим самим і вагу всього тіла ящера. Щелепи бронтозавра були забезпечені безліччю дрібних ... Читати далі »